Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054.3-92

Рубрики:

Пахові грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати лікування 214-ти пацієнтів, оперованих з приводу жовчнокам'яної хвороби. У 106-ти з них (основна група) застосовано трансілюмінаційну верифікацію позапечінкових жовчних проток (ПЖП) та судин, у 108-ми (контрольна група) - використовували загальноприйняті методи. Встановлено доцільність застосування трансілюмінаційної верифікації ПЖП та судин під час виконання як лапароскопічної, так і відкритої холецистектомії. Застосування цього способу дозволило достовірно зменшити частоту інтраопераційних ускладнень.

Вивчено доцільність застосування інтраопераційної трансілюмінації під час оперативних втручань на органах гепатодуоденальної зони на підставі аналізу результатів лікування 35-ти хворих. Застосування методу дозволило діагностувати холедохолітіаз у 16-ти пацієнтів, верифікувати трубчасто-порожнинні структури гепатодуоденальної зв'язки та запобігти їх ятрогенному пошкодженню за інфільтративно-спайкових змін - у 19-ти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.52 + Р457.445.52-86

Рубрики:

Хірургічне лікування жовчного міхура та жовчних шляхів

Операції на жовчному міхурі і жовчних шляхах

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.52

Рубрики:

Хірургічне лікування жовчного міхура та жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати лікування 334 пацієнтів, оперованих з приводу жовчнокам'яної хвороби. У 164 з них застосовано інтраопераційну трансілюмінацію (IT), у 170 - загальноприйняті методи відділення складових гепатодуоденальної зв'язки. Встановлено доцільність застосування IT для верифікації позапечінкових жовчних проток (ПЖП) і судин, а також діагностики холедохолітіазу під час виконання як лапароскопічної (ЛХЕ), так і відкритої холецистектомії. Застосування IT та запропонованого способу ЛХЕ дозволило достовірно зменшити частоту ятрогенного пошкодження ПЖП та судин.

Проаналізовано результати обстеження та лікування 400 хворих з жовчнокам'яною хворобою та 15-ти пацієнтів з виразковою хворобою. На підставі вивчення результатів оперативних втручань на органах гепатодуоденальної ділянки визначено основні фактори ризику пошкоджень позапечінкових жовчних протоків і судин під час виконання відкритої та лапароскопічної холецистектомії. Встановлено ефективність проведення інтраопераційної трансілюмінації у разі лапароскопічної холецистектомії для верифікації позапечінкових жовчних протоків і судин у випадках нетипових анатомічних варіантів і патологічних змін у гепатодуоденальній ділянці. Обгрунтовано можливість застосування інтраопераційної трансілюмінації для візуалізації позапечінкових жовчних протоків під час проведення оперативних втручань з приводу низької пенетрувальної виразки дванадцятипалої кишки. Оцінено ефективність проведення інтраопераційної трансілюмінації під час лапароскопічної холецистектомії у діагностиці холедохолітіазу, а також з метою контролю повноти холедохолітотомії. Розроблено методи й інструменти для інтраопераційної верифікації позапечінкових жовчних протоків і судин і діагностики холелітіазу, встановлено їх ефективність під час виконання оперативних втручань на органах гепатодуоденальної ділянки.

Мета роботи - вивчити ефективність відкритих і малоінвазивних способів біліарної декомпресії при механічній жовтяниці (МЖ) у хворих похилого та старечого віку. У період з 2002 до 2013 р. у хірургічній клініці було проліковано 73 хворих на МЖ. Вік хворих і від 70 до 89 років. Двохетапну хірургічну тактику при МЖ застосовано у 39 (53,4 %) випадках. У 34 (46,6 %) хворих проведено одноетапні оперативні втручання. У 39 (53,4 %) хворих з рівнем білірубіну понад 100 мкмоль/л, з тривалістю МЖ понад 14 днів і серцево-легеневою недостатністю III стадії проводили двохетапні втручання. Ускладнення спостерігали у 3 (7,7 %) хворих. Летальних випадків не було. У 34 (46,6 %) хворих з рівнем білірубіну нижче за 100 мкмоль/л, з тривалістю МЖ не більше 14 днів, компенсованою або субкомпенсованою супутньою патологією, а також за відсутності гнійного холангіту виконували одноетапні втручання. Ускладнення діагностовано у 6 (17,6 %) випадках. Помер 1 (2,9 %) хворий. Висновки: застосування малоінвазивних способів біліарної декомпресії при МЖ у хворих похилого і старечого віку надає змогу знизити частоту післяопераційних ускладнень удвічі. Двохетапна хірургічна тактика при МЖ у хворих цієї вікової категорії є пріоритетною.

Мета роботи - вивчення ефективності міні інвазивних і відкритих способів біліарної декомпресії при механічній жовтяниці (МЖ) у хворих похилого та старечого віку. У період з 2002 до 2014 рр. в хірургічній клініці було проліковано 105 хворих на МЖ. Вік хворих - від 60 до 90 років. МЖ доброякісного генезу спостерігалась у 88 (83,8 %), злоякісного - у 17 (16,2 %). Одностайні оперативні втручання на жовчних протоках проведено у 42 (40,0 %), двохетапні - у 63 (60,0 %) хворих. Ускладнення після одноетапних втручань діагностовано у 8 (19,0 %), після двохетапних - у 4 (6,3 %) випадках. Помер 1 (2,4 %) хворий. Висновки: застосування сучасних методів діагностики прохідності жовчних проток надає можливість скоротити терміни встановлення діагнозу та вибрати оптимальну стратегію лікування МЖ. Використання мініінвазивних способів біліарної декомпресії при МЖ у хворих похилого і старечого віку надає змогу знизити частоту післяопераційних ускладнень удвічі. Двохетапна хірургічна тактика при МЖ у хворих старше 60 років є пріоритетною.

Наведено результати хірургічного лікування 380 хворих на ускладнені форми жовчокам'яної хвороби (ЖКХ). За результатами проведеного дослідження показано, що застосування малоінвазивних втручань у разі ускладнених форм ЖКХ у хворих похилого і старечого віку є пріоритетним.

Представлены результаты хирургического лечения 380 больных осложненными формами желчнокаменной болезни (ЖКБ). По результатам проведенного исследования показано, что применение малоинвазивных вмешательств при осложненных формах ЖКБ у больных пожилого и старческого возраста является приоритетным.

Мета дослідження - вивчення ефективності малоінвазивних і відкритих оперативних втручань у разі патології жовчних проток (ПЖП) у хворих похилого та старечого віку. Протягом 2002 - 2016 рр. у хірургічній клініці проходило лікування 430 хворих з ПЖП. Вік хворих - від 60-ти до 90-ти років. Ускладнений перебіг гострого калькульозного холециститу спостерігався у 157-ми (36,5 %) хворих, хронічного - у 148-ми (34,4 %). Непрохідність жовчних проток діагностовано у 125-ти (29,1 %) випадках. Малоінвазивні оперативні втручання проведено у 350-ти (81,4 %) хворих, відкриті - у 80-ти (18,6 %). Ускладнення після малоінвазивних втручань спостерігались у 5-ти (1,4 %) випадках, після відкритих - у 8-ми (10,0 %). Висновки: етапне застосування малоінвазивних оперативних втручань у разі ПЖП у хворих похилого та старечого віку є пріоритетним. Застосування ендоскопічного ультразвукового дослідження (ЕУЗД) надало змогу уникнути ускладнень, характерних для ендоскопічної ретроградної панкреатохолангіографії (ЕРПХГ). Проведення літоекстракції доцільно доповнювати за методом дозованої декомпресії жовчних проток у післяопераційному періоді. Ендоскопічні транспапілярні влучання включали: папілярну балонну дилатацію, ендоскопічну папілосфінктеротомію (ЕПСТ), механічну літотрипсію і транспапілярне ендобіліарне стентування.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 440 пацієнтів з приводу ускладнених форм жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ). Ускладнений перебіг гострого калькульозного холециститу спостерігали у 165 (37,5 %) хворих, хронічного - у 150 (34,1 %), захворювання жовчних проток діагностовані у 125 (28,4 %). Мініінвазивні оперативні втручання виконані у 360 (81,8 %) хворих, відкриті - у 80 (18,2 %), ускладнення виникли відповідно у 6 (1,7) і 8 (10,0 %), померли 2 (2,5 %) хворих. Встановлено пріоритетність застосування мініінвазивних втручань з приводу ускладнених форм ЖКХ у пацієнтів поважного віку.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 170 хворих з приводу обтураційної жовтяниці (ОЖ). Непухлинний генез ОЖ відзначений у 130 (76,5 %) хворих, пухлинний - у 40 (23,5 %). Мініінвазивні оперативні втручання з приводу непрохідності жовчних проток виконані у 92 (54,1 %) хворих, відкриті - у 78 (45,9 %). Ускладнення після мініінвазивних втручань виникли у 5 (5,4 %) хворих, після відкритих - у 8 (10,3 %). Етапне застосування мініінвазивних оперативних втручань з приводу ОЖ у хворих похилого й старечого віку вважаємо пріоритетним напрямком їх лікування.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 140 хворих на механічну жовтяницю. Двоетапні малоінвазивні оперативні втручання у випадку непрохідності жовчних проток проведено у 70 (50,0 %) хворих. Одноетапні малоінвазивні втручання виконано у 16 (11,4 %) випадках, одноетапні відкриті операції - у 54 (38,6 %) хворих. Ускладнення після двохетапних втручань спостерiгались у 5 (7,1 %) випадках, після одноетапних - у 10 (14,3 %). Помер 1 (1,4 %) хворий. Встановлено, що етапне застосування малоінвазивних оперативних втручань у разі механічної жовтяниці у хворих літнього і старечого віку є пріоритетним.